Що робити?

Іноді в мене опускаються руки. Я не знаю, що я роблю тут, я не знаю для чого живу.

Я хочу самоствердитися, але яким чином? Як мені навчитися розуміти? Яким ідеалам слідувати? Який ідеал створювати? Де взяти терпіння, бажання, енергію?

Та це лиш іноді. Інколи варто робити крок. Зробив крок – і живи! Не жалкуй, адже у всіх таке буває, всі ми люди. Складна дилема у голові: навколишній світ – моє я. Кожний знає про свою особливість, кожний має це розуміння, яке по-своєму висловлює. Свою виключність ми усвідомлюємо по-різному, але інколи і вона має властивість губитися в думках інших людей. Тримайтеся за принципи! – скажу я для себе, адже це мій вихід. Виправдане це обмеження чи ні, але воно моє.
Ваше? Прослідкуй створення цієї рамки від самого початку…
Наше оточення формує кожну думку, так само як ти є одним з тих хто формує думку іншого.

Переглядаєш відео, цілуєшся, гуляєш, спиш, живеш, навчаєшся, працюєш, розмовляєш, мовчиш, думаєш, відпочиваєш, даруєш квіти, бігаєш, йдеш, дивишся у очі, смієшся – це життя, невпинна різноманітність, різнобарвність, кричуща яскравість разом з сірою буденністю. Не забувай смаку життя. Задумайся, ти ж це любиш.
Твоя дорога завжди лише твоя.  Кожний етап вищеописаного життя – це окрема частинка цілого, це те без чого ти не проживаєш і секунди. Доповни цей список сам.

Варто усвідомлювати свою виключність та те, що цієї виключності не було б без інших. Створюй свої запитання, став свою мету, знаходь спільну мову з ними, веселись, живи!
Будь активним, не будь байдужим, намагайся фільтрувати, живи хвилиною, думаю на перспективу, відчувай зараз, не зраджуй самому собі, май гідність, твори якість.

«Що робити?» - я тобі скажу – не сиди на місці, або ж – рухайся. Вода під лежачий камінь не тече.