6.05.2010

Тендітна і гарна

Лише погляд у очі може змінити або ж сформувати вашу думку. Один малесенький погляд. Ту ніч моя пам’ять ніколи не забуде адже після доща відчувається особлива атмосфера. Свіжість, м’яка та волога свіжість, крапельки які ще не вспіли «повтікати» з листочків, срібне світло повного місяця. Якщо у той момент ти зможеш відірвати свій погляд від очей своєї половинки і оглянутися навколо, то побачиш мерехтіння листочків та їхніх тіней. Весь ліс ніби перетворився у цей момент у одну істоту яка тихо, ніжно шепоче: «Люби, люби тихо, нехай все буде вічним, нехай цей погляд вкарбується тобі у пам'ять, нехай це буде уроком.».

Ось так ми сиділи на однісінькій лавці посеред лісочку. Я приїхав з родиною до своєї бабусі; вона ж у повагу до традицій ціле літо проводить з своєю тіткою, меншим братом, бабусею у родинному гніздечку. Цей лісок як клаптик хмаринки посеред чистого, синього неба, розрісся посеред зайнятого житом поля неподалік від села. На той момент ми були просто добрим друзями, друзями які розповідають одне одному абсолютно все…

Я чітко, щиро відчував її погляд на собі(пронизливий погляд), вона тремтіла своїм тендітним тілом при кожному мимовільному доторку наших рук. Легке спілкування, пронизане ниточками емоції та щирості, зв’язували кожну хаотичну думку у єдине ціле. Гуляючи ми були у екстазі, у таких відчуттях, що навіть мені (наприклад) було не зрозуміло, що твориться з моїм тілом. При кожному слові мої руки тремтіли, голос зривався на високих нотках. Я зловив себе на думці, що я помічаю кожний порух її губ, кожний сповнений вагання крок вперед. Знайшовши у деревах наше імпровізоване «місце стоянки» ми присіли. Ніжки стомилися, а у дівчини виднілися пухирці від холоду, хвилювання і насолоди. Певний час ми навіть розмовляли на вже звичні теми: природи, філософії, науки. Але кожний раз ми приходили до теми кохання; то я, то вона обережно переводили пікантну тему у інше русло. Це тривало деякий час, лише декілька хвилюючих хвилинок. Я зрозумів. Що потрібно діяти…

Моя голова рішуче повернулася до дівчини, очі ясно глянули у її; варто сказати, що вона не відвернула свій погляд убік, а рішуче дивилася мені у душу; одна рука тремтить, а друга сантиметр за сантиметром просувається до її ніжки. Лагідно обхвативши колінко тендітної особи незабутній хвилюючий подих та серцебиття. Я обережно підсів ближче і поцілував її у губи.

Відчувалося, що ця мить назавжди зосталися у пам’яті. У такі моменти хотілося жити з нею життя кожну секунду.

******

Сонечко повільно заходить, лягає спатки і ніби на прощання кидає сліпучий пучок променів. Я уже літня людина, добився певних успіхів, у мене є особа яку я кохаю з того самого моменту; з того першого поцілунку. А тим часом небо ярко оранжевого кольору повільно перетворюється у рожевий. Перед очами ніби привид постав срібний, повний, рівно з монету місяць. Я пам’ятав все до деталі, буває закрию очі і промайне перед очима молоде гарне личко, з витонченими, тоненькими губками .

Згадується та ніч наче сон, проклятий сон. Маленькі ніжки, талія, невеличкі груди і грайливий язичок…

Це СОН!!!

******

P.S. Сонечко зайшло, твої очі повільно закрилися і мої слова поринули у безмежний простір. Кап-кап-кап…

Немає коментарів:

Дописати коментар

Piece

Piece
The way to Ahimsa